КАПІТУЛЯЦІЯ НІМЕЧЧИНИ

Вже 9 травня, а я ще не на фронті, стріляємо на всі боки, бо маємо багато амуніції, а її буде нам тяжко нести із собою. В 11 годині ранку наказ: "Ми відступаємо, і всі йдуть на Зальцбург". Хоч трохи відчувається паніка, але відступаємо глобально у повному порядку. В одному місці нам совєти пересікли дорогу, але ми затримали рівновагу і через гору йдемо у напрямку на Клягінфурт. Спустившись із гори, бачимо, що на головній дорозі англійська моторизована частина, вона нас привітала, а на обличчях був приємний вигляд. Між англійцями де-не-де видно фуражерки із орлами, то були поляки, вони і гукали до нас: "То дивізія СС "Галичина". Ми не відповідали нічого. Ми заходимо на велике поле, фактично на сіножать, хто що робить, кожний робить те, що хоче. Однак полякам відношення англійців до нас не зовсім подобалось, вони були б раді, якби вони відносились до нас погано. Правда, що нас ніхто не питав, чи маємо щось їсти, але майже всі хлопці мали із собою харчові запаси, хоч, правда, були й такі, що ходили жебрати до австрійських хат. З того місця багато хлопців втікло до австрійських господарів, в яких вони робили, тоді їх покинули і пішли до дивізії, а тепер знову вернулись до них, вони знали німецькую мову, і їм було багато легше.

<<<