| <<< | >>> |
|
ПОЛЬСЬКО-НІМЕЦЬКА ВІЙНА 1 ВЕРЕСНЯ 1939 р."Не дами гузіка" - як в день, так і в ніч поляки через радіо кричали, але за два тижні віддали державу. На Бузі, біля Устилута, до була польска формація, бій був короткий. Поляки склали зброю, частина їх втікала до Луцька, теж не на довго. Українська молодь, користаючись з обставин, почала збирати зброю, хоч осадники й колоністи її не давали. Навіть були жертви, але зброї набрали. Зате комуністи, які вийшли з в'язниць і з Берези-Картузької, почали розправлятися із польською поліцією за всі кривди, їм заподіяні. Війська не зачіпали - військо поромами верталось в Польщу. Але цивільній адміністрації, осадникам і поліції мали нагоду відплатити. Поляки сподівались, що українські комуністи їм простять все. Але за пару днів побачили, що їм треба зникати, і вони як зайці ночами втікали. В той час в мене зродилось бажання до боротьби за вільне краще життя для свого народу. Наші комуністи з радістю і нетерпінням очікували Червоної Армії, не передбачаючи нічого злого. Почувся голос й націоналістів, яких було менше по селах, а в містах більше. Коли Польща розвалилась, а совєти ще до нас не дійшли, то Володимир-Волинський замайорів жовто-синіми прапорами. Один з них було встановлено на головній пошті. Це вказувало на те, що тут вже існував націоналістичний осередок ОУН, Поляки дивились криво на націоналістичний рух, навіть робили собі нотатки, може, пригодяться, а як мали якусь можливість щось українське знищити, то нищили, хоч, правда, вони були здивовані; що українці бодай трошки, але відплачували за тяжні кривди, що поляки робили протягом 20-ти років.
| |
| >>> |