На змiст

КАПІТАН ПАНЬЧУК - ЦЕ НАШ БАТЬКО

Коли капітан Паньчук вперше приїхав до Риміні до нашого табору, то він мав інформації про нього як про СС-дивізію - німецьку частину, видно, він не вірив в те, що чув і вирішив сам переконтися, що це за частина. Він ходив по таборі, оглядав школи, церкви, бо у нас було дві церкви, православна й католицька. Капітану Паньчуку товариш генерал Крат. Вони відвідний вечірній ярмарок, купили таборового виробу вареників, які їм посмакували, і переконався, що це не німецька частина, а українська Він зібрав старшин і сказав їм, що вій у нашій справі поїде спочатку до Риму, а там до Англії, а там говоритиме у нашій справі у Палаті Лордів і Міністерстві Оборони і постарається нас усіх збирати до Англії, бо у нашому таборі не пахне дух СС-ців, а дух український, національний, дух Самостійної України.

У таборі піднявся настрій, багато епітетів було сказано на його адресу, а дехто то просто називай його батькам, бо тільки він нас рятує. Він був капітаном Канадської Армії, тс видно, він мав якийсь голос, а крім того добру волю. Я казав до деяких, що як він нас рятує і ми будемо на волі, тоді зможемо подякувати капітанові Панчукові.

<<<