На змiст

МИ ПРОЩАЄМОСЬ 3 ІТАЛІЄЮ

Від травня 1945 до 1947 року пройшло два роки, і ось настав той день, що ми виїжджаємо. Я вирушив з Венеції 12 травня, а до Шотландії прибули 17 травня 1947 року, і два дні пізніше виїхали під Лондон у 78 табір Есікс. Мало хто з нас знав англійську мову і, хоч ми вже розташувались і могли іти на роботу, то чомусь ніхто нас не кличе, а ми через незнання мсви чекаєм, бо не вмієм запитати. По якомусь часі стали фермери нас брати на роботу, але якось дуже з великою обережністю і недовір'ям до нас.

Одного разу я з моїм товаришеїй теж пішли до англійського фермера до праці, привітались з ним, але бачимо, що вії і нас боїться. Ми запитали його, чому його така поведінка до нас? Він нам виніс часопис і дав, щбб ми прочитали. Тому, що ми мови так добре не знали і не могли все зрозуміти, ми попросили, чи не можем узяти із собою цей часописі ми його повернем. Стаття написана якимось польським полковіником Калаковським чи Колачуем, в якій він попереджує, що до Англії може приїхати 12 тисяч українців з Італії, вони є СС-івці, вони є напівдикі і можуть кого-будь забити чи заколоти. На другий день я сказав до свого фермера, що на таке здібні поляки. Час ішов. ми всі пішли на роботу і по короткому часі виробили про себе добру думку, за те поляки робили англійцям клопіт вони були вояками і, видно, хотіли, щоб англійці біля них ходили у білих рукавичках. Англійці також були у війську, але зараз вони у цивільному житті і виконують усяку роботу з охотою.

<<<