На змiст

ПІСЛЯ РОЗГРОМУ "БАНДЕРІВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ"

Фон Бах закінчив свою акцію дуже успішно, забрав усе збіжжя, м'ясо та пару тисяч "партизанів" до Німеччини й Фінляндії на тяжкі роботи у табори смерті. Правда, частина "партизанів" пішла на Полісся і там сиділа тихо на місцях, але зате німці наловили і вивезли багато цивільного люду, всіх молодих, які лиш попалися. Після цієї акції фон Бах стягнув свої постерунки з сіл, бо "робота" була зроблена. У Володимирі ще було трохи польської поліції, але велика кількість пішла на польську колонію Білин, і ще була менша, здається, називалася Сосновка. Білин - то була польська твердиня партизанська. Дехто казав, що їх там було до вісьми тисяч, але я думаю, що то разом з цивільним населенням. Поляки мали добрий зв'язок з партизанами Ковпака, вони навіть давали полякам зброю, яку хотіли і скільки хотіли. Вони разом виступали проти наших. Поляки дуже укріпились навколо Білина, так, що і не підходь, вони навіть почали виступати проти німців, бо і німці туди не йшли. Українська партизанка має великий клопіт з ними та ковпаківцями, які раз-у-раз появлялися великими відділами, вони переходили на Полісся і озброєні були, як кажуть, по зуби.

Після акції фон Баха у Свинаринському комплексі на Січі залишилося десь три сотні людей. То був той інтернаціональний Легіон, який очолював Адам. Як я вже згадував, у тому легіоні були вояки з Червоної Армії, вони були дуже добрими вояками. Ті, що були за совєтами, тепер мали добру нагоду йти до Ковпака. По цього у великій мірі прислужились бандерівські "ватажки", які нищили східняків як зрадників, тому вони казали: "Як не втечу, то бандерівці заб'ють".

Адам мав добрих пару боїв з Ковпаком, а з поляками мав майже кожний день. Перед кожним боєм Адам міняє своє псевдо, щоб змилити свого опонента. Його люди були добрими вояками, і їх бої мали добрий успіх. Населення почало їх поважати і мати довір'я до них. Адам довідався, що Сосенка СБ і ВПЖ вбили за те, що наче він вів переговори з поляками біля Білина, а крім того показував, що він дуже великий командир Січі, а сам нічого не робив, лиш мав авто і їздив - з обуренням і пересердям говорив Горбенко. Про подану причину смерті командира Сосенка довідались Слюсар, Похмурий, Клим-Савур і полковник Ступницький. Зате іншу версію пустили, за що були забиті майор Солом'яний, капітан Чубатий та лікар Січі - цим було пришито зв'язки з ковпаківцями, чи, може, просто з самим Ковпаком, доводив Горбенко.

Після розгрому Завидова Фонбахом бандерівські "ватажки" з Січі перебралися на Володимирщину, а на Січі залишилась так звана "сільська оборона". Адам і Юркевич готуються зробити рейд на Холмщину, бо там поляки все нищать, і Холмщина горить день і ніч. Це було перед Різдвом. Після невеликого рейду вони вертаються на Волинь і розташовуються біля села Верба. І ще не розселилися добре, як вже зіткнулися з Ковпаком. Адам мав дуже добре вишколених бойовиків, вони всі були в Червоній Армії, вони знали, як битись з ковпаківцями. Цим разом Ковпак мав цілий відділ, і Адам їх зліквідував і забрав трохи зброї. Адам і Юркевич в знак перемоги справляють Різдво з своїми повстанцями. До них народ виявив довір'я і пошану. Юркевич безперестанно вів боротьбу з поляками, з Мухою, як помста за своїх родичів, що Муха вимордував усю його родину. Я був з Адамовим відділом на Холмщині, бо у нього не було СБ, він їх називав російськими комісарами, а крім того я був зв'язаний з Юркевичем-Козловським віддавна.

Слюсар був відважний і до своїх братів казав- "Я хочу знати, за що те бандерівське НКВД вбило мого приятеля Сосенка? Я мушу знати, і то все. СБ є зараз більше як партизанів, їх всіх треба було зібрати у відділ і вислати за Устилуг на польську партизанку. Досить тим яєчникам і самогонщикам забавлятись і розправлятись з невинними. Я мушу знати, за що СБ чи ВПЖ вбило тих п'ятьох осіб: майора, капітана, лікаря, Сосенка та Степового. Ви по селах говорите, що свобода народам, свобода людині, ту свободу наш народ хоче бачити, а не лиш чути про неї. Народ нас боїться, ховається перед нами, а ви обидва ходите по селах і займаєтесь нісенітницями. Ми мусимо велику увагу приділити нашій партизанці, - продовжував Слюсар, - яка невдовзі залишиться безд набоїв, ми вже зовсім мало маємо амуніції, і вже дехто носить кріса без набоїв, а дехто має лиш по пару штук. Я вже віддав пару поросят мадярам та італійцям за амуніцію, хоч це не є моя робота, а ваша. Коли б став добрий бій, то та амуніція пішла б відразу і чи ще, й хватило б. Подивіться, що поляки дістають від Ковпака кожних пару тижнів і амуніцію, і зброю, а ми скоро будемо воювати картоплею і то з усіма".

Він бачив катастрофу без амуніції, тому він так різко ставите справу перед своїми братами, бо бандерівські великі патріоти про це навіть і не думали, вони були зайняті "чисткою" за владу і тримали "дисципліну".

Адам слідкує сам за собою, а коли щось не виходить, то він спихає на Слюсаря, Похмурого, Березу, а навіть і Юркевича. Всі знали, що Юркевич не цікавиться роботою СБ-істів чи то на Січі, чи в терені, все його спрямування пеститись над поляками за родину і майно.

<<<